Київ проти Москви – Чому треба повернути етнічну назву України

Posted: Жовтень 25, 2014 in Загальне

Red-Square-710x350
Наталка Сіренко 2014.р

Ніщо не має такої сили, як ідея час якої настав
(Віктор Гюго 1885 р.)

Стає зрозуміло, що війна між Києвом та Москвою перейшла у затяжну стадію. Маємо повністю усвідомлювати – війна ведеться не тільки на території України, а й у міжнародному політичному та інформаційному просторі. Ця війна ведеться Москвою на знищення. Або Київ, або Москва. Адже Київ та Москва – вороги на одному геополітичному просторі. Різні раси, народи, інший світогляд (рабство та свобода), різні традиції державного устрою тощо. Виходить як у відомій книзі Д.К. Роулінг: “Поки живе один інший жити не може”. На відміну від вітчизняних політиків, керівництво РФ прекрасно усвідомлює роль Києва і небезпеку існування держави справжніх нащадків Русі для новітньої Російської імперії.

Постає питання, як Києву виграти у цій визначальній для долі Європи битві? Як відомо, війни, насамперед, виграються у ідеологічному просторі, а потім перемога втілюється у матеріальному світі. У Києва є дуже вагома зброя для виграшу, яку ми не використовуємо. Без застосування цієї ідеологічної зброї Київ не зможе виграти у Москви, не зможе пояснити всім людям світу справедливість нашої боротьби заради повного знищення Московської імперії, не зможе домогтися підтримки та співчуття світової спільноти. Ця зброя – Руська спадщина!
У минулому, під тиском обставин, щоб не ототожнювати себе з москалями, ми відмовились від ім’я Русь, русичі, історії, культури, політичного впливу, слави, престижу, які пов’язані з ім’ям Русь. Але відмовившись від свого імені – позбавились свого минулого. Просто так подарували його запеклому ворогові. А Москва, вкравши нашу спадщину, вкрала і нашу долю бути політичним та економічним центром Східної Європи, бути одним із світових наріжних каменів сили та впливу. А це щастя та призначення наших людей, нашої нації. Відмовившись від свого імені ми робимо нерозумно, так як нерозумна людина дозволяє шахраям використовувати її документи на тій підставі, що шахраї вже довго користуються вкраденими документами, тому немає змісту їх відбирати і відновлювати законність та справедливість. Московщина користується нашим іменем з 1721 року, коли Петро І своїм указом перейменував Московщину на Русь. А ще у 1658 році гетьман І.Виговський під Гадяцьким трактатом ставив підпис, як гетьман військ руських власною рукою.
Забрати законне право Києва називатися столицею Русі, забрати Руську спадщину – є найбільшою потребою часу, найважливішим питанням сьогодення для Києва, для перемоги над Москвою.
Падіння Москви почнеться з того часу коли Київ забере своє право називатися столицею Русі!
Міняєш ім’я – міняєш долю. А ім’я – це той же символ, зашифрована в імені ідея, яка має визначальний вплив на долю та призначення нації, щасливе життя її людей. Адже над всіма аспектами розвитку та перетворення Світу панують ідеї. Вони ведуть народи, держави, імперії до розквіту або падіння, дорогою життя або смерті. Давно підмічено, що ідеї, символи мають магічну дію. Вони притягують концентрують навколо себе потужні сили. Сприйнявши певний символ сприймаєш і його енергію, підтримку егрегору. А це збірний образ суб’єкту (нації, держави тощо), його історію, характер, потенційні можливості, силу, культуру тощо. Недарма у всьому світі ведуться і завжди велися запеклі ідеологічні війни за спадок великих культур та держав. Наприклад, США, Євросоюз, ІІІ Рейх тощо, – ідеологічним фундаментом зробили Римський спадок, що дійсно сприяло становлення їх держав, як могутньої потуги.

Недарма в минулому, відстале князівство Московщина, завжди крало спадщину великих європейських націй та держав, як то Русь або Рим (Москва – ІІІ Рим). Це докорінно змінило її образ у очах власного населення та світового співтовариства. У Західному світі, та й у нас з вами, побутує ставлення до Московщини, як нащадка могутньої держави, а не країни третього світу з культурою розбійників та троглодитів.
Коли ми, русичі, дозволили користуватися москалям нашим іменем, ми зробили їм царський подарунок – ми віддали їм своє право первородства, свою долю бути політичним та економічним центром Європи та Світу. Адже назва Русь у Світі асоціюється з великою древньою культурою, могутньою державою у Східній Європі, яка в свій час мала визначальний політичний та культурний вплив на держави Західної Європи, була культурним економічним та політичним центром Європи часів середньовіччя. І те, що європейці зараз асоціюють Русь з Московщиною, а не з державою Україна, має негативні наслідки для нашої нації, суттєво зменшує нашу підтримку міжнародним співтовариством. Позбавляє політиків Світу розуміння справедливості боротьби Києва проти Москви. У зв’язку з цим можна привести приклади загальної думки мас на Заході про справедливість війни Росії проти держави Україна, бо в їх очах Росія, як нащадок Русі, просто зобов’язана повернути собі свої ж території, а Україна – молодий народ, який з якихось своїх особистих причин захотів жити окремо від матірних земель. А також, приклад визнання Президентом США Б.Обамою справедливості інтересів та претензій Москви на просторі держави Україна, що пов’язано з історичними процесами:
http://supermnenie.mirtesen.ru/blog/43027415029/Obama-priznal-zakonnost-interesov-Rossii-v-proishodyaschem-na-Uk

Все це відбувається через нашу мовчанку, небажання боротися за нашу історичну спадщину і недбале ставлення до міжнародної політики, нерозуміння важливості міжнародної пропаганди. Також пропаганди і серед народних мас Заходу та Світу. Натомість, москалі дуже активно працюють в міжнародному просторі заробляючи собі підтримку на нашій же ж історичній спадщині.
Логічно було б повернути для держави назву Русь і ім’я для народу русичі, бо етимологічно населення України не називало себе українцями. Термін Україна вживався стосовно назви земель, а не людських спільнот, націй. Україна є географічною назвою територій де жила руська нація. Але ж не тільки для територій руської нації. Назва Україна щодо території вживалася і у московських землях. Наприклад, Володимиро-Суздальське князівство, де згодом утвориться Московія, у літописах має назву «Украина Залѣсская». Назва українець у деякій мірі несе антинаціональний зміст, бо заперечує нашу землю, як землю древніх етнічних народів, змушує трактувати нас самих себе, як молоду націю. По-друге, руси – це назва нації, а українець у більшій мірі сприймається як географічна та збірна назва, що дає підстави будь-кому, хто живе на нашій землі заявляти себе як українця, як її повноправного господаря.
Отже, називати свою країну Україною в такому випадку – це те саме, що називати країну “стан”, наприклад Татарстан, Киргизстан, Афганістан тощо. Тобто, Україна – це позначення, а не назва, ім’я.

В історичному часі, нації, що населяли території України, часто використовували для географічних територій збірні назви. Наприклад, анти – збірна назва територій земель на яких жили нації, які входили в один політичний союз. Назва анти мала приблизно однаковий зміст з назвою Україна. Анти – “краяни”, “пограничне плем’я”. Те ж саме і Україна – означала первісно «пограниччя», «окраїну», “пограничну країну” (індоєвропейський корінь найімовірніший *(s)krei- “відокремлювати, різати”).
А от назва Русь тотожна з назвою арій, адже у основі cтоїть древній індоєвропейський корінь ars (течія, рух). Наприклад, населення Подніпровя виводить походження назви Русь від назви річки Рось. На думку місцевих жителів, Рось означає “роса”, “чиста світла вода”. Однак на цій території є ще тотожні назви: річка Росава, назви місцевих племен – “росомони”, “роси”, сучасна самоназва, яку вживають щодо себе люди надросся – “росичі”. Щоб зрозуміти любов русичів до подібних назв, необхідно пам’ятати, що наші предки, як суспільство, яке прагнуло до досконалості, уявляли себе динамічною соціальною структурою, постійно у розвитку. Людьми які йдуть до світла, знань… А рух, динаміка розвитку, швидка течія, створює енергію, яка, у свою чергу, породжує світло. Таке прагнення до світла проявлялось у символіці пращурів. Загальновідомий символ свастики вбирає в себе графічне зображення спіральної динаміки розвитку світу. Ця ж ідея продовжується в символіці Тризуба – досягнення досконалості, прагнення стану надлюдини з допомогою постійного розвитку та перемоги над собою. Наші предки всі речі навколо себе називали іменами, які підкреслювали і нагадували їм правильний шлях у особистому та суспільному розвитку. Саме наші предки заклали традицію пошуку досконалості, яка впродовж віків хвилювала та хвилюватиме всі езотеричні та філософські кола світу.
У назвах руських земель часто присутні слова з коренями ар, ро, ру, ор, ра. Такі однокореневі назви несуть у собі подібний зміст – прагнення до транцендентності, внутрішнього світла, щоб гармонічно синхронізуватися з усіма процесами розвитку і перетворень у Всесвіті, які проходять згідно з спіральною динамікою (спіраль ДНК, спіралі Галактик, еволюційні процеси, механізми подібні колесу тощо). Такий шлях ще називається шляхом арійця, а тема арійської спадщини є також надзвичайно важливою та цінною для світової спільноти. Але ніхто не усвідомлює, що арійська цивілізація зародилася на наших теренах, ніхто не знає, що назва Русь є анаграмою для назви арієць. Ніхто не розуміє, що ми є носіями безперервної культурної традиції від древніх аріїв через Скіфію, Роксоланію, Русь і посьогодні. Отже, ми багато виграємо повернувши собі наше оригінальне ім’я. Повернення до оригінальності важливо тому, що наш народ буде себе краще усвідомлювати та асоціювати себе, як націю з великою культурою та древньою історією. Ця дія у повному обсязі запустить процес повернення національної пам’яті, національної свідомості. Це дозволить людям нашої нації мати правильні орієнтири у світі. Активніше себе проявляти в політиці, культурі, як нащадків древньої нації.

На даний момент немає нічого важливішого для Києва, як забрати культурну, історичну та політичну спадщину!!! Адже з поверненням нашої спадщини ми повертаємо:

  • наш законний статус у Світі;
  • москалі не зможуть маніпулювати на свою користь свідомостями націоналістів Заходу маскуючись під русичів та мати там політичний вплив, видавати свою війну проти Києва та інших народів за справедливу війну. (У західному світі відрізняють дві концепції : Рутенія – Русь та Раша – Московія. Не наголошуючи що ми є Руссю ми дозволяємо Московщині асоціюватися в очах європейців з Руссю);
  • москалі не зможуть, на міжнародній арені, називати нас русофобами та звинувачувати нас у геноциді руських людей.
  • москалі не зможуть, у міжнародній політиці, використовувати нашу спадщину, наш історичний імідж, на свою користь;
  • населення Московщини поступово позбавиться психозу та манії величі на підставі начебто великої історичної спадщини “руского человека”;
  • наш народ усвідомить себе продовжувачем славних традицій наших предків. Це буде сприяти підняттю самогідності і самооцінки представників нашої нації, чого нам дійсно, дуже часто не вистачає;
  • це можливість ідеологічно об’єднати Східну та Західну частину населення України на спільній ідеологічній базі, виб’є у москалів грунт з-під ніг для їх пропаганди проти так званої українізації, адже руська мова, а не українська;
  • дозволить звільнити багатьох словян, у Московській імперії, з-під впливу пропаганди “русского міра”.

Прості дії, які повинен виконувати кожен русич, що хоче сприяти поверненню слави Києва:

  • не вживати назву українець стосовно означення нашої нації, вживати назву русич, русичі;
  • не вживати назви Російська Федерація, Росія, росіяни, – замінивши їх на Московщина, москалі тощо;
  • при будь-якій можливості наголошувати про неприпустимість москалями вживання імені Русь та користуватися руською культурною та історичною спадщиною;
  • залучити представників дружніх Києву народів до розповсюдження інформації про справжні корені Русі;
  • поставити перед нацією ціль на державному рівні замінити назву держави Україна на Русь;
  • вести активну пропаганду з розповсюдження правди про Русь і її коріння серед населення Московської імперії./li>

Пам’ятати: повернення Києвом Руської спадщини – найефективніша зброя для знищення агресивної Московської імперії!!!

Advertisements

Коментарі закрито